Пілотом можеш ти не бути...

ТЕГИ:

Національні особливості роботи операторів БПЛА

 

Не лише хрущі та бджоли гудуть сьогодні над полями й вишневими садочками, а й дрони, які стали складовими сучасних аграрних технологій і, можна сказати, їх рушіями. Ці пристрої піднімають у повітря комплекс доволі дорогих інструментів (зокрема, сенсор, тепловізор, мультиспектральна чи звичайна камера), завдання яких забезпечити аграрія корисною інформацією про рельєф поля, стан посівів, наступ бур’янів чи шкідників. Звісно, щоб управляти цими дорогими штуковинами, потрібні певні знання та навички. Отож попит на безпілотні літальні апарати породив нову професію чи спеціалізацію – пілот або оператор дрона. Що має знати й уміти цей фахівець? Чи має закінчувати ЗВО або професійний коледж?

 

Захист від «дурня»

Представники компаній, які реалізують безпілотні апарати на ринку України, стверджують, що використання цих пристроїв у певній сфері потребує фахівців двох рівнів. Перші – безпосередньо працюють із літальними апаратами за польових умов, другі – приймають, аналізують й оцінюють зібрану інформацію. Проте майстерність і відповідальність перших визначальна.

«Дрон – це автономний і дуже розумний апарат із надійним захистом від «дурня», – розповідає керівник компанії DRONE.UA Валерій Яковенко. – У процесі польоту цей пристрій автоматично виконує завдання згідно з параметрами, закладеними оператором перед польотом. У ручному пілотуванні просто немає потреби, адже дрон самостійно злітає, маневрує, зависає, змінює висоту, робить відео­ та фотозйомку, приземляється, може контролювати заряд свого акумулятора, вимірювати швидкість вітру. Завдання пілота – уважно стежити за дотриманням усіх параметрів польоту та за повітряним простором, а в разі якихось незвичних обставин – вжити відповідних заходів, тобто ухилитися від зіткнення або посадити пристрій. Місія керманича дрона вважається завершеною тоді, коли інформація, яку він зібрав, повністю задовольняє аналітика. Можливі варіанти, коли оператору кажуть: «Вибач, дорогий, знімки нечіткі, затінені, вони не дають змоги порахувати кількість рослин, розрізнити їх колір, а тому, будь ласка, повтори політ, зверни увагу ось на це й це». І він вимушений знову повертатися на поле. Проте що досвідченіший пілот, то рідше він припускається проколів. Тому досвід у цій професії – це все…»

 

Сім якостей пілота

Українські виші та коледжі швидко відреагували на суцільну «дронізацію» країни та зокрема аграрного сектору, розпочавши підготовку операторів БПЛА, друге джерело фахівців цієї сфери – короткотермінові платні курси, третє – самоучки, четверте (найнадійніше) – навчання при компаніях, котрі реалізують дрони.

«Хай хто би де отримав освіту, на жаль, усіх доводиться перенавчати, – зауважує Валерій Яковенко. – Нехай не ображаються хлопці, які одержали спеціалізацію операторів дронів в університетах, але це був час, витрачений даремно. На лаві універів вони впродовж чотирьох років вивчають масу загальноосвітніх предметів, які на практиці не потрібні, наприклад, авіоніку, метеорологію чи інженерні знання. А тому я порадив би менеджерам наших вишів щонайменше вдвічі, а то й утричі скоротити програму навчання за цією спеціальністю та більше уваги приділити практиці. Випускники приходять до нас і хваляться: «Ми тричі самостійно запускали дрон». Це смішно. Жоден університет не підготує ідеального фахівця. Щоб домогтися такого рівня, слід щодня самостійно вчитися, не зупиняючись, бо навчальна програма старіє в перший же день виходу. Я дійшов висновку, що спеціальність оператора дронів перебуває на стику багатьох професій. Тому вони мають проходити інтенсивний курс, а вищу освіту одержувати в іншій сфері, наприклад, у геодезії, агрономії, агрохімії, будівельній, оборонній чи якійсь іншій справі. Ще одна важлива умова: оператором дрона може бути не кожна людина, а лише та, яка має певний набір психологічних та інтелектуальних якостей, наприклад, системність, зібраність, витримка, відповідальність, сприйнятливість до сучасної техніки, вміння та бажання повсякчас оновлювати свої знання, захопленість цією справою, бо вона доволі складна, позаяк потребує тривалого перебування в польових умовах. Усього сім основних якостей, хоча можна додати до цього переліку ще кілька. А тому ми віддаємо перевагу хлопцям, які пройшли АТО...»

Як розповів Валерій, кожен тип БПЛА потребує різних навичок керування. Наприклад, оператора дрона мультироторного типу можна підготувати за кілька днів, пілота апарата типу літак – у середньому за два тижні, бо в цьому разі курсанту слід попрацювати на симуляторах. Проте всі мають досконало опанувати практику так званого неруйнівного контролю, який передбачає уникнення механічних пошкоджень дрона, вміння в ручному режимі виконати його посадку в разі якихось ексцесів, а якщо сталося жорстке приземлення чи інша нестатутна подія, діагностувати пристрій, можливо, навіть замінити той чи інший модуль. На це вміння видається навіть окремий сертифікат.

Є специфіка підготовки пілотів для аграрної сфери. Це може бути стороння людина, яка виконує польоти на замовлення фермера, – і так спочатку велося. Проте протягом останніх років дрон перестав бути для агронома чи фермера якимось неземним дивом, а тому представники цих професій почали користуватися ними, як мобільними телефонами. Тобто ти можеш і не бути за фахом пілотом дрона, однак агрономом бути зобов’я­заний. Якщо хочеш освоїти навички пілота – нема проблем. Компанія, яка реалізує ці апарати, навчить управляти ним за кілька годин. А далі – питання практики.

 

Поля – як на долоні

Керівник механізованого загону одного із кластерів компанії KERNEL Євген Буга мусить контролювати якість роботи техніки та стан посівів на площі понад 8000 га, причому за будь­якої погоди. Тож, коли йому вручили дрон і навчили елементарних навичок пілотування, всі поля опинилися ніби на долоні. Раніше було як: три дні дощів, ґрунтові дороги розкисають, хочеш побачити, що там із краю чи в центрі, а дістатися того місця ніяк, а тим часом хвороби прогресують, шкідники нахабніють. Дрон цю проблему усунув. «Перший виліт цього сезону був на початку весни: я досліджував залишки снігу, під лісосмугами, рівномірність покриття і в яких умовах перебуває поле, одержав знімки країв, оцінив стан доріг. Тобто з точки запуску я все побачив у радіусі 2,5 км. Дуже ефективний апарат, – наголошує Євген Буга. – Щойно з’являться сходи, зроблю новий обліт, опісля – коли соняшник буде у фазі 3‑5 листків, через деякий час проаналізуємо темпи розвитку бур’янів. Усі дані я передаю до нашого центру в «Дружба­Новій», де фахівці підтверджують мій аналіз і пропозиції щодо розв’я­зан­ня проблеми. Для кожного поля розроблено свою методику відповідно до його історії: що сіялося, в який термін, які були бур’яни, шкідники, чим підживлювали, захищали. Із допомогою дрона рахуємо густоту рослин на початкових сходах, спостерігаємо, як вони розвиваються, яких елементів живлення їм бракує. Наприклад, бачимо пожовтіння на кукурудзі, отже, не вистачає азоту; в іншому місці почалося випадання, значить, там шкідники. Тобто бачимо проблему одразу, а не шукаємо її із зав’язаними очима. Виходячи з цього, ухвалюємо рішення, чим допомогти рослині: якими засобами захисту чи антистресантами. Дослідження з повітря дає змогу вчасно вносити коригування до плану роботи. Кожне поле має свій номер, в якому закодовано область, район, відділок, населений пункт, поле. Наприклад, те на якому ми стоїмо, – під номером 111304. Програма CROPIO аналізує всю інформацію, одержану з усіх джерел, зокрема й із дронів, і може спрогнозувати врожай…»

Чи є правила, яких має дотримуватися оператор дрона? Він обов’язково мусить враховувати швидкість вітру – не більше як 12 м / с. Завдання пілота – зафіксувати анемометром швидкість вітру, занести її до маршрутного листа, поставити підпис, передати представнику служби GPS­моніторингу, яка замовила цей політ. Тобто максимально знизити ризики втрати чи пошкодження обладнання. Окрім того, слід безпомилково внести до програми польоту висоту, рівень перекриття між знімками. Варто зробити кілька вильотів за однією сіткою, а опісля опустити її на кілька метрів і зробити поперечну сітку, аби створити правильну 3D­модель. Варто також враховувати рівень освітлення: найкраще працювати в безхмарну погоду, скажімо, з 8‑мої до 16‑тої. На знімках, зроблених на затіненому полі, складно визначити відмінності в азотному живленні чи виявити пошкодження внаслідок хвороби.

«Іноді мені здається, що наші пілоти більше геодезисти, бо мають зробити заміри топографічних точок для контролю якості виконаних робіт, – пояснює Валерій Яковенко. – Наприклад, пілот дрона визначає чотири точки в кутах поля, позначає їх червоними чи білими хрестами або іншими маяками, фіксує координати, виконує політ, а надалі інші фахівці вивчають одержану інформацію, зшивають фотознімки, прораховують рельєф, розміри тощо…»

 

Найвища мета – висота

Пілоти дронів не працюють і живуть самі по собі, їх гуртують у спеціалізовані колективи. Наприклад, компанія DRONE.UA має у своїй структурі підрозділ пілотів HEAD operations, а керує ним HEAD OF PILOTS Сергій Андрущенко. В агрохолдингах створено служби моніторингу, що можуть об’єдну­вати до 50 співробітників, підпорядкованих одній людині, яка координує їхню роботу, видає чіткі завдання, стежить, аби вони вчасно виконували обльоти полів і здавали високоякісну інформацію.

Сергій Андрущенко прийшов у компанію DRONE.UA одразу після служби в зоні АТО. Там і здобув спеціальність оператора БПЛА. Базова освіта – столяр. Однак, як запевняє його керівник Валерій Яковенко, він має всі сім якостей, потрібних для пілота, тож завдяки їм може дати фору будь­кому з вищою освітою. Проте більше любить літачки.

«Дрон – це обмеження в дистанції (до 3 км), має батарейку малої ємності, тоді як літачком я літав на віддаль 13‑15 км, – розповідає Сергій. – Головне – слід правильно розрахувати час, аби вистачило заряду повернутися і сісти. Він піднімається на 300 м, на такій висоті його не чути. Я жодного не втратив, хоча по ньому стріляли та намагалися посадити, відімкнувши з’єднання із супутниками, та перекрити зв’язок із наземною станцією. Проте коли літак втрачає сигнал, падає не одразу, а стоїть і шукає координати, намагається зрозуміти де він. У цей час наземні служби ведуть за нього боротьбу. Ще багато залежить від фарту, мені завжди щастило…»

Сергій каже, що в цивільному житті є свої ризики. Доволі часто доводиться працювати в степовій зоні, де багато птахів, зокрема й хижих. І коли летить БПЛА, птахи обов’язково надсилають йому запит: «Ти хто, звідки, що тут робиш?». Не дочекавшись відповіді, починають його переслідувати, вважаючи своєю жертвою. Та ніколи не наздоганяють, бо крейсерська швидкість літачка 15 км / с, а птахи так швидко не літають.

Софт, що літає, дуже інтелектуальний і привітний до користувача, всі його дії страхує автоматика, він повсякчас надсилає сигнали: мовляв, давай зробимо те чи інше, ділиться досвідом Сергій. Загалом, за швидкості вітру понад 8 м / с краще не літати, бо під час шквалу не витримують двигуни, постійно перезапускається камера: шукаєш картинку, а її немає. І дрон, і літачок краще запускати перпендикулярно вітру, радить Сергій, бо якщо летіти на вітер, апарат втрачає керованість, його може занести хтозна­куди. У надвечір’я краще не літати, але якщо доводиться, діаф­рагму бажано відкрити на значення 3,2, тобто підсвітити знімки. Під час експедицій зі світання до вечора доводиться бути в полі. Мета – високоякісні класні фотознімки або відео. Завдання різні: перенести контури поля з паперової карти на Google maps, порахувати сходи, їхню рівномірність, стан вегетації тощо. «У машині – їжа, вода, інвертор для підзаряджання акумулятора. Невеличка перерва й знову – в політ. Повсякчас варто бути уважним, розслаблятися не можна, інакше результати роботи – нанівець. Проте замовники завжди були задоволені», – стверджує Сергій.

Позаяк БПЛА повсякчас удосконалюються, стають розумнішими, то має постійно вдосконалюватися й майстерність пілота. Слід цікавитися новими моделями, програмами, спілкуватися з колегами. Лише так ти будеш у чудовій «льотній» формі.

 

Олександр Карпенко

Агротехніка України - журнал про технології техніки для сільського господарства

Сільське господарство як базис агропромислового комплексу кожної держави, розвивається з наданням максимуму уваги з боку уряду і приватних осіб. На сторінках нашого спеціалізованого журналу, представлена перевірена редакторами та корисна інформація для фермерів і інженерів, агрономів і керівників агропромислових комплексів, описується агротехніка й особливості застосування сільгосптехніки.

Для передплатників і відвідувачів: корисні дані на сторінках онлайн-журналу

Орієнтуючись на використання передових та інноваційних технологій і підвищення зручності пошуку інформації в інтернет-просторі, наш журнал створений для досвідчених і початківців фахівців

  • на сторінках онлайн-журналу публікується перевірена інформація про сільськогосподарських машинах і агротехніку, оновлення на ринку і новини від виробників;
  • інтернет-ресурс відкриває доступ до корисних і ретельно обробленим, відібраним даних, які необхідні для підвищення ефективності ведення сільського господарства;
  • тематичне розмаїття публікованих матеріалів і адаптований інтерфейс ресурсу допомагає швидко і в доступному форматі отримати доступ до необхідної інформації.

Опубліковані матеріали доповнюються фотографіями та містять перевірені, достовірні дані й зберігаються в архіві.

Користувачі та відвідувачі, рекламодавці й працюють в агропромисловому комплексі можуть оформити безкоштовну передплату і співпрацювати з нашим журналом. Ми працюємо для людей, зацікавлених в розвитку АПК, які прагнуть до підвищення ефективності й прибутковості власного бізнесу!